7 грудня 14-річна дівчинка покінчила життя самогубством. Про цю страшну трагедію читайте в попередніх публікаціях “В Охтирці 14-річна дівчина покінчила життя самогубством” та “Надмірне користування смартфоном може призвести до онкології та суїциду”.
Обставини події встановлюють правоохоронці. Все ж від цього явища не застрахований жоден: ні підліток, ні дорослий. Як виявити схильність дитини до суїциду, що можуть зробити батьки, щоб їхні стосунки з підлітком були довірливими, розповіла психолог Центру професійного розвитку педагогічних працівників Охтирської міської ради Наталія КОВПАК.
Підлітковий період є нелегким у взаєминах батьків з дитиною. З одного боку, підліток прагне самостійності, незалежності та вже не поспішає слухати поради батьків. З іншого, він ще не є сформованою особистістю, а тому дуже потребує батьківської підтримки (навіть, якщо всією поведінкою намагається показати протилежне). На цьому етапі дуже важливо, щоб підліток усвідомлював, що батьки люблять його, розуміють, завжди готові вислухати, підтримати, спільно знайти вихід з різних ситуацій. Довірливі взаємини дають велику силу батькам.
Що можуть зробити батьки, щоб їхні стосунки з підлітком були довірливими?
Не сприймайте образливу поведінку підлітків близько до серця, не реагуйте бурхливо на заяви та звинувачення, що летять у ваш бік. Намагайтесь не переходити на особистість: вчинок може бути поганим, дитина – ні.
Говоріть про свої цінності. Тепер світ не ділиться на «можна» і «не можна»: в ньому має з’явитися опція «я цього не схвалюю, але й не забороняю». Підлітковий вік – це пора приймати самостійні рішення: якщо дитина знає, що ви бажаєте їй лише добра, вона неодмінно врахує вашу думку.
Хваліть своїх дітей. Підлітки нерідко мають занижену самооцінку, тому їм дуже потрібна батьківська підтримка.
Будьте відкритими для розмов. Переконайтесь, що в дитини є можливість розказати вам щось тет-а-тет. А якщо підліток вже прийшов поговорити, відкладіть свої справи та увімкніть режим активного слухання.
Говоріть на рівних. Поводьтесь так, наче ваш підліток вже дорослий. Це означає, що повчальний тон варто змінити на обговорення, а про підвищення голосу чи роздавання команд краще забути. Якщо ж розмова відбувається вже після неприємного інциденту, поцікавтеся причинами такої поведінки та поговоріть про наслідки.
«Карати не можна пробачати». Покарання допустимі у виключних випадках. Вони не мають грунтуватися на заборонах і тим паче на насильстві: наприклад, не говорити з кимось через образу, принижувати, ображати – це вже психологічне насильство.
Є такий термін – «безумовна любов». Він означає, що для любові не має бути умов: для неї дитина не зобов’язана вчитись на відмінно, вигравати конкурси чи ідеально поводитись. Батькам варто частіше пригадувати цей термін, показувати дітям свою любов та нагадувати, що ваш підліток є цінним сам по собі, незалежно від досягнень. Лише так можна виховати здорову особистість.
Варто пам’ятати – найкраще, що ми можемо дати нашій дитині – це любов та опору в цьому житті.