Відпочивальники б’ють на сполох – річка Ворскла міліє на очах. З кожним днем рівень води падає, а береги заростають очеретом. Що спричинило передчасне старіння річки та чи можна цьому завадити, «Охтирка Онлайн» запитала у заступника директора Гетьманського національного природнього парку Олександра Сергійовича Кварти.
За останні роки катастрофічно прискорився життєвий цикл Ворскли, що призводить до її передчасного старіння і перетворення в осередок цвітіння та джерела інфекції. Навіть були випадки, коли вживання в їжу риби викликало харчове отруєння, а купання призвело до захворювань шкіри чи шлунково-кишкового тракту у відпочиваючих. Детальніше про це нам розповість заступник директора Гетьманського національного природнього парку Олександр Сергійович Кварта:
– Зазначу, що проблема виснаження Ворскли сягає своїм корінням ще в позаминуле століття, коли на Слобожанщині масово вирубувалися ліси, деревина йшла на паливо для численних винокурень та цукрових заводів. За рахунок вирубки лісів розширювалися сільськогосподарські угіддя. Хтось може сказати, але це ж було давно. Проте не слід забувати, що природа має тривалу, інколи уповільнену післядію, і глобальні негативні наслідки проявляються, як правило, через значний проміжок часу.
Особливий вплив на гідрологічний режим території мають болота, які є акумуляторами дорогоцінної вологи. І їхнє осушування – це ще один крок до обміління водної артерії. Тож меліорація заплавних боліт, створення штучних водосховищ, ставків на притоках Ворскли, неконтрольований забір води, які проводилися ще за радянських часів, відгукується й по сьогоднішній день порушенням водного балансу величезної території.
Розпахування цілини та внесення добрив і агрохімікатів в прибережній зоні також шкодить екосистемі річки. Жадібні люди розорюють заплави річок, чим знищують водоохоронну зону та прибережні захисні лісосмуги, що категорично забороняється. Адже це призводить до потрапляння до річки великої кількості твердого стоку, а разом із ним нітратів і нітритів, які вносяться на поля у вигляді добрив, що багатократно підсилює цвітіння води. Згідно ст. 87 Водного кодексу України мінімальна ширина водоохоронних зон має становити: для малої річки – 250 м, для середньої річки – не менше 500 м з обох боків.
Надлишок органіки, що потрапляє у річки разом зі змитими з полів мінеральними добривами і грунтами, не встигає розкластися і, осідаючи на дно, утворює мул. За рахунок цього посилюються процеси заростання водойми рослинністю. До речі, поява у руслі річки латаття сніжно-білого – типового індикатора прісноводних непроточних і малопроточних водойм з мулисто-торфʼянистими донними відкладами, свідчить про перетворення ділянки на забруднене й заболочене руслове водосховище.
Оцінка якості річкової води за комплексним показником – індексом забрудненості води – показала, що Ворскла у всіх пунктах спостережень відповідає ІІ класу якості води з характеристикою – «чиста». Для малих річок – приток Ворскли ситуація гірша: р. Ворсклиця та р. Боромля – ІІІ клас якості води – «помірно забруднена». Найгірша якість води у річках Охтирка (нижче м. Охтирка) та Кринична (с. Гай-Мошенка) – ІV клас – «забруднена», що пов`язано з високими показниками азоту амонійного і нітритного та БСК5, а також низькі значення розчинного кисню. Загалом же Ворскла потрапляє до категорії відносно чистих річок Сумщини.
А як же самоочисна здатність річки? Вона ефективно «працює» лише за нормальних умов. Але коли до річки потрапляє надмірна кількість забруднюючих органічних і неорганічних речовин, тоді концентрація кисню різко знижується і виникає явище задухи. Сама річка Ворскла характеризується досить високим потенціалом самоочищення, але малі річки, її притоки – дуже низьким. У звʼязку з цим басейн Ворскли характеризується рівнем стійкості «нижче середнього». Можна сказати, що річка зможе сама очиститися, якщо ми їй не буде заважати.
Отже, нинішній хворобливий стан наших річок складався поступово протягом багатьох десятиліть і має системний характер. Про причини ми вже говорили: це і знищення лісів на площі водозбору, і надмірна осушувальна меліорація, розорювання заплав і водоохоронних зон, знищення прибережних захисних смуг, інтенсивне сільське господарство, і пряме забруднення річки тощо.
Що ж треба робити, аби виправити негативну ситуацію, що склалася? А відповідь проста: слід виявляти і ліквідовувати причини, а не боротися з наслідками. Не поглиблювати русло чи чистити річку, бо замулена і заросла, як дехто пропонує, а виявити причину, чому заросла? Адже розорані береги, знищені прибережні захисні смуги – це причина, а заросле русло – це вже наслідок! І так по кожному вище зазначеному пункту. І тільки так можна захистити річки, воду і життя”, – вважає Олександр Сергійович Кварта.
Піщаний пляж колись весь був покритий водою
Наукові працівники Гетьманського природнього парку добре вивчили дану проблему та готові розповісти про результати досліджень в наступних публікаціях. Тож ми не ставимо крапку в даному питанні, а будемо й надалі інформувати про стан та можливі шляхи покращення водного балансу улюбленої річки не лише мешканців Охтирської ОТГ, а й численних гостей.
