Своїми враженнями від прогулянки окраїною села Хухра з «Охтиркою online» поділилася наша читачка. «Осіння пора – чудовий час для сімейних поїздок, особливо в грибний сезон, – вважає Інна. – Але останній свій вояж запам`ятаю на довго – і не через грибні трофеї у відрах, а через побачене з вікон авто засмічене узбіччя, на яке можна натрапити, повернувши наліво до лісу на виїзді з Хури в напрямку Котельви».
Тож питання зі збором та утилізацією сміття стоїть гостро в кожній територіальній громаді. Представникам влади потрібно звернути на це увагу, прибравши стихійне сміттєзвалище та запропонувати місцевим мешканцям дієвий, а головне, доступний механізм поводження з побутовими відходами. В ідеалі – перейняти досвід Білопілля, де в громадських місцях стоять баки для роздільного збору сміття. В Європі ж рекордними показниками організованості можуть похизуватися швейцарці й німці, які не лінуються віднести електричні елементи в одне місце, скляні пляшки вкинути в один контейнер, пластикові – в другий, папір – в третій, органічні рештки – в четвертий. Та ще й на цьому заробити, здавши тару до спеціальних автоматів зі збору відходів.
А ось українці в цьому плані доки добряче «шкутильгають». І це незважаючи на те, що одна людина за день в середньому створює 1,5- 2 кг сміття. А в рік це 730 кг! В Україні звалища сміття займають понад 250 тисяч га землі! І саме розділення ТПВ, за словами фахівців, зменшить кількість відходів, що потрапляють на смітник, до 40%.
Не варто забувати просту істину: змішані відходи – це сміття, а роздільно зібрані – це ресурси, тобто матеріал, з якого можна виробити нові корисні речі – чи то біогаз, гумус чи протези для воїнів АТО. Ще один важливий месидж: відповідальність за чистоту населеного пункту несе не тільки влада, а і кожен громадянин. Якщо всі ми не стоятимемо осторонь проблеми чистоти довкілля, то і станемо жити чистіше, а отже, краще.
