Охтирка з перших днів відчуло на собі вплив повномасштабного вторгнення. Хоч місто не було в окупації, але його щоденно обстрілювали та бомбардували російські військові. Унаслідок постійних обстрілів в Охтирці вщент зруйновано залізничну станцію, будівлю міської ради, краєзнавчий музей, місцевий універмаг і всі торговельні приміщення. Житлові квартали також зазнали чисельних пошкоджень — деякі будинки мирних мешканців взагалі не підлягають відновленню.
Обстріл військової частини, де загинули щонайменше 70 бійців, три вакуумні бомби, знищення теплоелектроцентралі, обстріл ракетами та авіацією, бомбардування та чисельні руйнування — саме так Охтирка взяла на себе удар російської армії, яка вирішила стерти місто з лиця землі. Сильний супротив українських захисників змусив загарбників відступити. Не зумівши взяти місто, росіяни перейшли до тактики терору. За незламність та безперервний опір, 24 березня Охтирці присвоєно почесну відзнаку місто-герой України.
На початку квітня команда Цукру їздила до Охтирки, аби зафіксувати наслідки російських бомбардувань. Тепер, у грудні, ми вирішили поїхати ще раз до міста, аби продемонструвати, як воно відбудовується та оживає. Показуємо у нашому фоторепортажі, який вигляд має Охтирка через десять місяців повномасштабного вторгнення.
