Охтирська міськрада відповіла, чому не прибирають завали у центрі міста

 Поділитися

Поділитися в

З цим питанням в Охтирську міську раду звернулися представники організації «Грін Охтирка». Молодь цікавилася – коли ж ліквідують наслідки бомбардування і розберуть те, що залишилося від будівлі універмагу. Не тільки цим активістам, а усім хотілося б бачити іншу картину — де все чисто і немає руїн, як у минулому. Але з наслідками війни доведеться розбиратися роками всій Україні, а не лише Охтирці, яка визнана одним із найбільш зруйнованих міст країни. 
Нагадаємо, у ніч на 8 березня росіяни здійснили авіаналіт на центр Охтирки. Скинуті бомби рознесли міську раду та сильно пошкодили сусідні будівлі – універмаг, районний Будинок культури, краєзнавчий музей.
“Спробуємо пояснити – які причини стоять на заваді наведенні ладу на цій ділянці центральної вулиці міста”, – йдеться у повідомленні міськради.
 Причина № 1
Спершу наголосимо, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Задля визначення механізму оперативного реагування виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту на збройну агресію російської федерації, ліквідації її наслідків, Кабінет Міністрів України постановою № 473 від 19 квітня 2022 р. затвердив Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд (далі – Порядок).
Невідкладні роботи, в розумінні цього нормативного документу, – комплекс першочергових організаційно-технічних робіт і заходів, спрямованих на ліквідацію небезпечних наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, запобігання загибелі людей, зменшення обсягів можливих матеріальних втрат.
Отже, перш ніж перейти до безпосередньої ліквідації наслідків бойових дій (ліквідації завалів), здійснюється фіксація пошкоджень/руйнувань будівель і споруд, зумовлених збройною агресією російської федерації.
Окрім того, організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності – військовими адміністраціями, на підставі заяв (повідомлень) громадян, підприємств, установ та організацій, інформації, отриманої із засобів масової інформації, від центральних органів виконавчої влади (ДСНС, Національної поліції), військових формувань тощо.
До того ж, обстеження пошкоджених об’єктів, – згідно з пунктом 6 Порядку, – здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження та/або технічного обстеження відповідно до затвердженого плану робіт, з письмовим повідомленням про це власника або управителя об’єкта щодо строків виконання обстеження, з урахуванням результатів попереднього візуального огляду пошкоджених об’єктів (характеру та ступеня наявних пошкоджень), а також наявних джерел і обсягів фінансування робіт з обстеження та подальшого відновлення пошкоджених об’єктів).
Разом з тим, згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Методики обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, затвердженої Наказ Міністерства розвитку громад та територій України 28.04.2022 року № 65 проведення обстеження пошкодженого об’єкта забезпечується замовником (власником, управителем або уповноваженим органом) шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, визначених пунктами 2 та 21 Порядку проведення обстеження.
Фінансування робіт з обстеження здійснюється за кошти фізичних чи юридичних осіб, кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також інших коштів в порядку, визначеному законодавством (пункт 3 цього ж розділу Методики).
Окремо слід зазначити, що для організації оперативної діяльності з демонтажу пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів будівель і споруд або їх частин застосовується Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 474. Саме цей Порядок визначає механізм виконання робіт з демонтажу на підставі відповідних рішень, прийнятих за результатами обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (зі змінами).
 Оскільки будівля «універмагу» перебуває у власності приватної особи, розуміючи складність та можливо навіть трагічність ситуації для підприємців, майно яких пошкоджено/зруйновано, міська влада вчинила всі необхідні дії в межах повноважень встановлених законом та готова посприяти в проведенні такого обстеження, але є ще причина №2.
 Причина № 2
Будівля універмагу має три поверхи, тому для розбирання завалів необхідно залучати спецтехніку та спеціально навчених вишкомонтажників, аварійно-рятувальний загін
Демонтажні роботи (демонтаж), – згідно з пунктом 3 Порядку, – особливий різновид будівельних робіт, що виконуються на пошкоджених або зруйнованих об’єктах з метою ліквідації (видалення) частини або всіх їх конструктивних елементів.
Отже, визначення підрядника (виконавця) демонтажу здійснюється відповідно до законодавства, а залучення виконавців демонтажу здійснюється з урахуванням їх матеріально-технічної бази та кваліфікації персоналу для виконання відповідних робіт з огляду на їх складність та обсяги (пункт 7 Порядку).
Відповідальність за порушення вимог безпеки та вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час проведення демонтажу, – згідно з пунктом 8 Порядку, – несе підрядник.
 Причина № 3
24 лютого з початком повномасштабного російського вторгнення в Україні запровадили воєнний стан. У зв’язку з загостренням війни з’явилася потреба економити бюджетні гроші.
Уряд прийняв постанову, яка обмежує видатки та встановлює перелік тих, які є дозволеними. Відповідно, такі пропускає Державна казначейська служба, а всі інші — ні.
Водночас, власники «універмагу», згідно з Постановою КМУ №380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» мають право з метою подальшого застосування механізмів для поновлення порушених майнових прав звернутися за допомогою до держави.
Розуміємо стурбованість молодих людей про аварійний стан приватного торгового об’єкту і переживаємо не менше. Наразі, міська влада, щоб убезпечити пішоходів на даній території, встановила аварійну огорожу. Одночасно – співпрацює у вирішенні данного питання з представниками співвласників будівлі універмагу, але на сьогодні проблема з розбиранням завалів не вирішена.
Росіяни завдали великих руйнувань всій Охтирці, постраждав житловий масив «Дачний», пошкоджені та знищені будинки приватного сектору, багато людей змушені мешкати у друзів, родичів, винаймати житло. Вважаємо, що допомога цим категоріям охтирчан наразі є більш пріоритетною.

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Нагору