Напередодні Щедрого вечора до Охтирської міської ради завітали щедрівники – підопічні Охтирського міського територіального центру соціального обслуговування населення. Вони заспівали традиційні щедрівки та подарували всім присутнім віршовані побажання і привітання з прийдешнім святом.
Трішки з історії свята. В Україні традиція відзначати старий Новий рік пов’язана ще і з церковними святами. Так, 13 січня відзначається свято Маланки, а 14 січня – день святого Василія. До того ж сучасний Новий рік припадає на Різдвяний піст, а Старий Новий рік – вже ні, тому цей “Новий рік” відсвяткувати можна від душі.
Вечір напередодні Старого Нового року – Щедрий вечір або Василів день, як його ще називають – збігається з українським народним святом Маланки. Святкування його походить від давнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Міланки). В українській народній традиції обидва свята об’єдналися в Щедрий вечір, або свято Маланки.
Кутя – головна обрядова страва цього вечора. На Василя кутю готували щедру, жирну, заправлену смальцем або вершками. Звідси і назва вечора – Щедрий. Вважається, що щедрий та багатий стіл забезпечить господареві добробут на весь рік.
Обов’язковими частуваннями на столі в цей день були пироги, вареники з сиром, страви зі свинини, млинці, різні ковбаси.
За новорічний стіл, як і на Різдво, прийнято сідати всією родиною. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. Після вечері, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися та просити прощення, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді. А хлопці, які перед цим “отримали гарбуза”, вдруге посилали сватів з надією на згоду.
На Старий Новий рік хлопці також “водили Маланку” (у багатьох регіонах і досі водять) та ходять із “козою”. Зазвичай один неодружений хлопець переодягається в жіноче вбрання й стає “Меланкою”, і навпаки, дівчина або жінка – у чоловіче вбрання, як образ “Василя”. Серед діючих осіб – дід, баба, циган, циганка, коза, чорт. В масках і обрядових костюмах переодягнені щедрувальники ходять від хати до хати, висловлюють добрі побажання, веселять танцями, жартівливими сценками, щедрують.
