Взаємопоступки депутатів – запорука ефективності роботи Охтирської міської ради на користь громади.
Як швидко минає час. Здається, що лишень нещодавно охтирчани відвідували свої виборчі дільниці, довго розмірковуючи навпроти якого кандидата поставити хрестик. Як ось уже минає рік. А це 365 днів роботи міського голови Павла Петровича Кузьменка, його команди та депутатського корпусу.
Ті містяни, які спостерігають за політичними перипетіями в міській раді, добре обізнані, що нелегко було починати свою політичну кар’єру успішному лікарю Охтирської ЦРЛ Павлу Кузьменку. На великий жаль свою інавгураційну промову та настрій урочистості новообраний міський голова зіпсував негативною оцінкою діяльності попередників, завдяки чому переможець зійшов на одну сходинку з переможеними.
Як змінилося життя мешканців Охтирської громади, чи є позитивна динаміка, чи можливо, регрес? Чи видно світло в кінці тунелю безхмарного майбуття Охтирщини? «ОхтиркА online» переадресувала ці запитання місцевим народним обранцям та поцікавилася, як вони оцінюють свою депутатську роботу та в цілому політично-економічну ситуацію в громаді?
Своїм баченням ділиться депутат-першопроходець від політичної партії «Опозиційної платформи – За життя» Олег Валерійович Анацький.
Що стало рушійною силою для старту Вашої політичної діяльності?
– Події в Україні, які мали місце в 2014 році, переможці якої громадянське протистояння охрестили як «Революція гідності». Я не розділяю дані методи приходу до влади, такі як масові безпорядки, вбивства людей, захоплення державних установ. Насправді все це називається переворотом.
До прийняття рішення балотуватися в депутати Охтирської міської ради з часів «Помаранчивої революції» учасником якої я був на боці помаранчевих, я приймав участь практично у всіх загальноукраїнських виборах, як член окружної виборчої комісії та в одних виборах до Верховної ради України в якості довіреної особи кандидата у депутати. Мої політичні погляди змінилися, і з 2014 року я переконаний, що спосіб приходу до влади протизаконним шляхом дає привід опонентам діяти у такий самий спосіб, що послаблює державу і може привести до її знищення взагалі. Як негативний наслідок революції є втрата території Криму та частини Донбасу. Крім цього до влади прийшли люди, які ховаючись за високими словами про патріотизм, це вже я ділюся своєю адвокатською практикою, займалися відвертим криміналом. Наприклад, на даний час до мене звернулися люди, які стали жертвами шахрайства з належною їм землею, вчинене працівниками підприємства не без відома бенефіціара – вже колишнього на даний час посадовця обласного рівня. Працівники, яких встановлює на даний час слідство, сільгосппідприємство, яке здійснює свою діяльність на охтирських землях, підроблялися договори оренди та емфітезизу, в наслідок чого люди втрачали свою землю на завжди з врахуванням строку дії договору 100 років. Взамін ця псевдопатріотка давала своїм співвітчизникам крихти. В одному із випадків власнику паю надали 30 тисяч гривень, а через 3 роки чоловік дізнався, що він нібито підписав договір і передав у користування шахраям свою землю на 100 років. Так ось моя мета сприяти в очищенні держави від такого роду патріотів, які використовуючи свій статус посадовця, обкрадали своїх співвітчизників.
Також мною виявленні масові порушення прав і законних інтересів громадян України з боку сільгосппідприємства. Багато розповідати зараз зарано, але буде цікаво та соромно тим, хто зараз у незаконний спосіб робить спроби допомогти злочинцям ухилитися від відповідальності та створити уяву безкарності та вседозволеності.
На мій погляд людей, які займали відповідальні державні посади, а належні їм або їхнім родичам бізнес структури обкрадали своїх співвітчизників, потрібно позбавляти права займатися підприємницькою діяльністю. Тим більш, якщо бізнес пов’язано з українською землею. Це окрема розмова, до якої ми ще повернемося.
Окрім цього я не згоден з тодішньою місцевою владою у питанні пріоритетів обрання напрямків розвитку міста. Я переконаний, що Охтирка з врахуванням географічного розташування, природних багатств, історичних подій та постатей, відомих на весь православний світ, дива – явлення чудотворної ікони Божої матері, названої Охтирською, повинна розвиватися у напрямку створення та облаштування місць туристичного значення.
Мені до вподоби програма Охтирської міськради, яка почала реалізовуватися за часи перебування на посаді міського голови Ігоря Юрійовича Алєксєєва, та направлена на створення на березі річки Охтирка так званого паркового комплексу, до якого входить «Козацька слобода». На жаль, даний проект не був доведений до завершення. Саме створення туристично привабливих місць з врахуванням відсутності перспектив створення в Охтирці конкурентоспроможного виробництва є шансом для Охтирки не перетворитися на селище міського типу. В даному напрямку окрім згаданої мною програми активності попередньої влади я не помітив. Безумовно я розумію, що у кожної людини є своє бачення, як місто зробити кращим і я особисто в цьому переконався. Попередники, хоча так напевно казати не зовсім коректно, враховуючи, що екс-мер на даний час очолив більшість опозиційно налаштованих по відношенню до міського голови Павла Кузьменка депутатів, не мало зробили для Охтирки гарних та корисних справ. За рахунок досвіду Ігоря Алексєєва в місті з’явилися тротуари, до яких містяни швидко звикли. Я ще гарно пам’ятаю пішохідну доріжку по вулиці Сумській, яку можна було прирівняти до полоси перешкод навчальної військової підготовки.
Охтирка має величезний потенціал для розвитку, але при таких серйозних можливостях опинилося в тіні сусіднього Тростянця.
Вважаю, достатньо з мого боку критики моїх колег за їх минулу працю. Тим більше, за рік мого депутатства окрім участі у роботі постійної комісії і сесіях, я поки що не зміг зробити жодної справи та покращити життя охтирчан.
Чи пригадуєте перше засідання міської ради з Вашою участю? Чим саме воно запам’яталося?
– Добре закарбувалася перша промова новообраного міського голови Павла Петровича Кузьменка. На мій погляд новообраний очільник міста не вірно зробив, коли почав зі звинувачень попередньої влади, чим одразу зменшив свою значимість в очах депутатів та опустився до рівня переможеного. На перших порах він не зумів стати тією людиною, яка б об`єднала депутатський корпус задля плідної роботи. Саме ця його помилка призвела до того, що фракція ОП-ЗЖ почала шукати однодумців серед представників попередньої влади.
Будучи депутатом, чи вдалося вам покращити життя охтирчан, як саме?
– Спочатку я, покладаючись на досвідчених колег, які працюють протягом декількох каденцій, свою депутатську діяльність обмежував лише участю в голосуванні. Але з часом прийшло розуміння, що потрібно діяти активніше. На даний час реалізовуються мої ініціативи щодо облаштування стоку дощової і талої води по пров. Сумському та ремонт покрівлі Охтирської дитячої художньої школи.
Які ваші депутатські ініціативи будуть реалізовані найближчим часом?
– Планую виконати одну з моїх передвиборчих обіцянок щодо впровадження механізму відумерлої спадщини, шляхом розроблення відповідного положення. Завдяки цьому буде існувати можливість наповнювати міський бюджет та розширювати житловий фонд за умови відсутності законних спадкоємців. Моя ініціатива також допоможе вирішити питання забезпечення безкоштовним житлом соціально незахищені верстви населення.
Як оцінюєте роботу команди Павла Петровича Кузьменка?
– Скажу єдине – команда сформована, молода, ініціативна. Зі своїми основними обов’язками справляється, але потрібно й надалі вчитися шукати компроміси, налагоджуючи плідну роботу депутатського корпусу на благо Охтирської громади. Довіра до діючого мера в мене винила після того, як я побачив, що він відклав особисті образи заради розвитку міста. На останніх сесіях не він, не депутати не переходили у суперечках на особистості. На практиці засідання стали конструктивними. До цього приклав зусилля безумовно і колишній мер з депутатською більшістю. Павло Петрович змушений в силу обставин, які не залежать від його волі, змиритися з деякими проблемами, які вирішити складно. Знаковим є виконання передвиборчої обіцянки Кузьменка стосовно ТЕЦ.
На минулому засіданні сесії міської ради виносилося на розгляд депутатів позапланове рішення стосовно зняття з посади секретаря Мирослава Нікуліна. Яка ваша оцінка цих подій?
– За ініціативи Павла Кузьменка, і саме цей факт викликав у мене до нього повагу, була надана можливість отримання посади секретаря одному з депутатів від ОП-ЗЖ. Я особисто доклав чимало зусиль для цього – приділяв левову частку свого часу депутатській роботі, яка була направлена на створення нової коаліції. Через це навіть втрачав своїх клієнтів. І хотілося б, щоб моє тимчасове неналежне виконання професійної діяльності в повній мірі компенсувалося продуктивністю роботи всього депутатського корпусу. Тому маю намір йти до кінця.
Але ж Мирослав Нікулін досі на своїй посаді.
– Мирослав є порядною, відповідальною людиною. І я хотів би підкреслити, що до нього, як до секретаря, у мене заперечень немає. Я не ставлю питання його невідповідності займаній посаді. Зміна секретаря є політичним питанням і умовою входження фракції ОПЗЖ в коаліцію з мером. Так, є нюанси. При даному сценарію автоматично була б розширена мерська коаліція, депутати фракції від ОП-ЗЖ мали б умови для продуктивної реалізації своїх повноважень. А це у свою чергу зняло б існуючу конфронтацію в раді. Проте дана ініціатива не була реалізована через протидію деяких депутатів. Наразі це питання залишається відкритим, йдуть перемовини. До цього процесу підключилися обласні та державні політичні діячі. Сподіваюся, що даний процес завершиться успішно. І нарешті робота в міській раді активізується.
Як ви оцінюєте роботу своїх колег та роботу депутатського корпусу в цілому?
– Наразі в стінах міської ради існує проблема – ніхто не хоче слухати один одного, бажають лише говорити та відстоювати свою точку зору. Складно, коли в одному місці зібралося багато розумних людей. Тому велику надію покладаю на «свіжу» кров – маю на увазі молодих та ініціативних депутатів-першопроходців, які не витрачають свою енергію на інтриги, пошук компромату на колег, а роблять свою роботу професійно та злагоджено. Більше того, за цей рік мені теж довелося зіштовхнутися з бридкими вчинками, інтригами та брудом, який циркулює в стінах ради. Такі взаємовідносини між депутатами вважаю недопустимими. Гидкі вчинки потрібно присікати, а ініціаторів попереджати. А в разі не виправлення такого депутата, оголошувати йому бойкот. Покладаю надію на молодих, не досвідчених в мистецтві інтриг депутатів, які рішуче та самовіддано здатні працювати на покращення життя жителів міста. Впевнений, що саме вони можуть вдихнути нове життя в наше рідне і улюблене місто.
На жаль, сам виборчий принцип обрання депутатів до місцевих рад за списками ставить депутатів у певні рамки. В реаліях обранець громади більше залежить від думки фракції або партії по спискам якої він був обраний, чим від потреб виборців. Тому приклад ситуація, яка склалася навколо трьох депутатів, обраних за списками промерської партії. Я не буду надавати оцінку діям мера і депутатів, але наведу це як приклад того, що обрання депутатів за списками партії не дозволяє в повній мірі реалізовувати народним обранцям свої повноваження. Якщо інтереси партії або їх керівників не будуть співпадати з інтересами громади, депутат опиняється під загрозою відкликання партією в разі зайняття депутатом позиції жителів міста. Тому для місцевих виборів більше підходить мажоритарна система виборів або змішана з пропорційною.
Яким Ви бачите місто через 5 років?
– Затишним, ошатним, процвітаючим, в якому живуть щасливі люди. І вони не будують плани з приводу того, до якої країни податися на заробітки, щоб прогодувати родину. Також вважаю за необхідне вже зараз приділяти увагу історично-культурному потенціалу міста, щоб через 5 років до нас приїздили і тростянчани, і сумчани, і харків`яни та інші туристи. Охтирка має для цього непогані передумови – славні козацько-гусарські традиції. Місто повинно стати музеєм під відкритим небом, яке буде притягувати до себе спраглих до нових вражень та досвіду непересічних людей.
Чого, на вашу думку, Охтирці не вистачає для процвітання?
– Основне, це елементарного бажання працювати на користь міста. Саме небажання депутатів як з однієї сторони так і з іншої домовлятися між собою, постійні звинувачення один одного і є головною проблемою міста. Проблеми живуть в наших головах, і вирішувати їх потрібно, починаючи з себе. Є і особливі випадки серед колег, коли в голові відбувся безповоротній процес, і людина вийшла на 80 рівень розумових здібностей. Це вже генії, і звичайним холопам їх не зрозуміти. Ви знаєте, що депутати дуже образливі та чутливі? Проблемою є те, що особисте домінує над загальним. Слова, які депутату здалися образливими, можуть стати, наприклад, причиною відмови в участі в депутатській роботі. Зараз багато чого залежить від злагодженої роботи чиновників міської ради, досягнення взаєморозуміння серед депутатів, яким потрібно відкинути в сторону власні амбіції, его та бажання самоствердитися за рахунок приниження значимості опонентів. Коли депутати почнуть поступатися один одному, то робота одразу налагодиться. Тільки взаємопоступки вирішують всі спори.
Дякую за цікаву бесіду. Бажаю плідної депутатської роботи.
