Вайб маленької громади: охтирчанин і засновник онлайн-радіо показує молоді Сумщини, що в них вірять і їх підтримують
Поділитися в
Копіювати посилання
Павло Ігнатченко — музикант, волонтер, учасник громадської організації «Центр розвитку вуличних культур» з Охтирки. Усе, що він ініціює у своїй або ж сусідніх громадах, так чи інакше пов’язане з бажанням довести: щоб рости і розвиватися, не обов’язково їхати далеко. Можна робити це, спираючись на свій ґрунт, на землю, яка дала тобі життя. Тим самим розвивати не тільки себе, а й свою спільноту.
Онлайн-радіо «Вайб» для невеликої Чернеччинської громади на Сумщині він задумав саме з такою метою. Але обраний формат, каже Павло, неочікувано дав «необмежену географічну історію». І тепер із «Вайбом» не тільки Чернеччина, а й Охтирщина й сусідні громади Сумщини, та й сам обласний центр.
Ідея транслювати якісний музичний аудіоконтент у Павла виникла вже давно. Він пояснює: кожен музикант, який щось створює, думає, як поширити свою творчість, шукає собі аудиторію. Його надихали історії про локальні андеграундні радіостанції в Амстердамі, Брюсселі, Бристолі та Нью-Йорку, а відтак хотілося створити щось подібне в Охтирці, чи в Чернеччині, чи в Груні.
«Мені як музиканту і саундпродюсеру ця концепція видалася цікавою. Раніше ми намагалися робити онлайн-радіо з того, що було. Це часом вдавалося, але не могло працювати довго. Зрештою, прийшли до того, що хочемо таку штуку і це може бути корисним для молоді. Була спільнота, ми розуміли, що нам треба технічно. Саме тоді в ІСАР Єднання за сприяння Програми розвитку ООН та Уряду Королівства Нідерландів оголосили конкурс на проєкти, які б гуртували молодь. Подали цю історію — і, на щастя, нам все вдалося: ідею схвалили», — розповідає Павло.
Завдяки грантовій підтримці закупили обладнання та виплатили зарплати тим, хто допомагав проєкту стати на ноги. Нині радіо «Вайб» транслює не просто музичні треки, а й дайджести з новинами зі світу електронної музики, моди та культури, запрошує в ефір цікавих людей поговорити про творчість, громадську активність чи силу громад.
«Декому здається, що культура — тільки у Львові, Києві і, можливо, трішки в Харкові чи Одесі. А Суми — ні, Миргород — ні, Чернеччина — тим паче. Але Сумщина — альма-матер багатьох митців. Тут у нас і Сковорода, і Остап Вишня, і Багряний… Нам важливо нести свою ідентичність і показувати: Охтирка або Чернеччина нічим не гірші за Київ, Харків чи Львів. Ще рік тому я не міг сказати, що це на сто відсотків зайде. Але це зайшло. Зараз я бачу результат — і проєкт набагато сталіший, ніж очікував», — розповідає він.
Поява онлайн-радіо з якісною музикою у маленьких громадах Сумщини, яка потерпає від щоденних обстрілів, абсолютно спокійно корелюється з тим, що відбувається навколо. Час не стоїть на заваді ідеї — навпаки.
«Люди так влаштовані, що не хочуть знати про погане, вони хочуть знати про хороше, — наголошує музикант. — Ми записуємо подкасти з ветеранами з нашої спільноти. У нас діджей — ветеран. У вихідні він пише діджей-сети і подкасти. І для нього це певна терапія, бо він перемикається».
Матеріал підготовлено в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні».
Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
