Як розповіла Парасковія Попова Суспільному, у своїй родині вона єдина довгожителька.
“По 80 років жили. Нікого не було. Я не знаю. Мені ворожка гадала, сербка, каже – 75 років проживеш. А мені всього 17 було, думаю, Боже, ото наживусь”.
Секретів довголіття Парасковія Прохорівна не має. Тривалий час вона боролася з раком та хворобою легень. Своє повноліття зустріла в часи Другої Світової війни. У майже 18 отримала звання лейтенанта і працювала медсестрою в евакуаційному госпіталі.
“Я просилась у снайпери. Я дуже добре стріляла. П’ять (мішеней — ред.) давали, і п’ять майже у ціль”.
Медичній службі жінка присвятила 54 роки свого життя. Працювала у різних закладах тодішнього Радянського Союзу. Своєї родини жінка не створила.
“Тільки робота. Сім’я якось не виходило. Все не так. Особливо, коли хворієш, вся проходить любов”.
Родом жінка з Охтирки Сумської області. Розповідає: в юності розмовляла українською мовою, тепер російською. Бо в Радянському Союзі була така політика щодо українців.
“Я українською розмовляла. Не дай Боже, одразу «хохлушкою» називали. Я не одна там була, із Сум приїхали багато співробітників. «Вибивали», тільки що – «хохлушка». А «хохлушка» — це ж не людина”, — згадує довгожителька.
Майже 25 років тому Парасковія Попова переїхала жити до Сновська на Чернігівщину до своєї племінниці. Після її смерті жінка стала підопічною відділення стаціонарного догляду терцентру соцобслуговування. Парасковія Попова — найстарша підопічна відділення, розповідає його завідувачка Наталія Камишна.
“Зараз 21 людина у нас підопічних. Найстарша Парасковія Прохорівна. До цього була Моцар Людмила Василівна – їй 96. У лютому буде 97. Підопічні в нас проживають постійно. В обслуговування входить догляд, харчування, прибирання, миття”, — розповіла Камишна.
У відділенні Парасковія Попова відсвяткувала свій 101 день народження. Розповідає, яке бажання загадала.
“На той світ піти. Так. Це вже муки. Не завжди люди співчувають, що в тебе болить. Я впала, пошкодила хребет і ця рука, я не можу їсти нею”.
Парасковія Попова не може ходити, зараз її найкращий співрозмовник – радіо. Жінка досі знає напам’ять 20 віршів.
