Після звільнення Сумщини від армії РФ область мала короткий період тиші. З травня ж почалися обстріли з боку Росії, зафіксована спроба перетину кордону ДРГ. Як в таких умовах область продовжує функціонувати, відновлює зруйновані бомбардуваннями громади і проводить посівну та вступну кампанії – в інтерв’ю голови ОВА Дмитра Живицького Суспільному.
– 17 травня почалося з обстрілу Охтирки. Потім були бої в Середино-Будській громаді. Яка ситуація на кордоні зараз?
– Напружена. В Охтирську громаду прилетіли 5 ракет. Пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, подвір’я, господарчі споруди, школа, садочок. Вибиті вікна і пошкоджена церква. Люди довго не могли вийти зі свого будинку, бо вибуховою хвилею пошкоджено металеві вхідні двері в під’їзд.
Продовжилося все обстрілами з самохідних артилерійських установок: це Сумський район. Далі “Гради” працювали вздовж кордону вже по Конотопському та Шосткинському районах. Був серйозний бій і спроба прорвати кордон України по Шосткинському району. Обстрілювали з мінометів, “Градів”, гранатометів, був бій зі стрілецької зброї. Вдалося відбити цю атаку. Знаєте, що була спроба заходу диверсійно-розвідувальної групи на територію Сумської області. Знову ж, відбили цю спробу. Є, на жаль, втрати серед українських військових.
Ми бачимо, що і кількість обстрілів, і їхня важкість збільшуються. Якщо після того, як вибили російські війська з території Сумської області, коли вони повністю вийшли, декілька тижнів було тихо, потім були поодинокі мінометні обстріли. А останній тиждень щоденно вони нагнітають ситуацію. Ми бачимо, що є спроби прорватися на територію України.
Охтирка, Сумська область, 17 травня. Фото: Суспільне СумиЗа інформацією, яку оприлюднює російська влада, наприклад, в Курській області про те, що ніби хтось обстріляв їхні населені пункти. Ми розуміємо: це йдуть провокації з боку Російської Федерації, з боку ворога з тим, щоби виправдати свої дії з обстрілу Сумської області. До нас надходить інформація, що вони спочатку відселяють людей з житлових будинків з прикордонних населених пунктів, близьких до Сумської області, проводять обстріли – ми це спостерігали уже раніше, коли тут були російські фашистські війська. Вони приганяли “Гради”, ставили їх вздовж кордону з Україною, відселяли людей і обстрілювали їхні будинки. Тобто, самі росіяни обстрілювали свої ж житлові будинки, тим самим створюючи картинку для російської пропаганди, для виправдання своїх дій в очах міжнародної спільноти. Те саме ми бачимо, що відбувається сьогодні. Вони самі ж обстріляли Глушкове, оприлюднили інформацію, фотографію і тим самим будуть виправдовувати ті спроби прориву кордону і обстріли нашої території.
Кілька днів тому вже були авіаційні бомбардування – бази відпочинку, приватні оселі. Знаєте, що загинув чоловік в Білопільській громаді: просто прилетів снаряд із САУ прямо на подвір’я (12 травня у селі Старі Вирки Білопільської громади загинув чоловік – ред.). Зруйновано будинок, господарчі споруди. В Охтирці – школа, дитячий садочок. Нам абсолютно незрозуміло, навіщо по таким об’єктам здійснювати обстріли і бомбардування.
– Зруйновано Охтирську ТЕЦ. Чи є якийсь план відновлення теплопостачання в Охтирці? Що збираєтеся робити з цим?
– Однозначно треба відновлювати теплопостачання. Таке велике місто залишати без тепла неможливо. Зараз обираються уже проєктні рішення, працює група і розробляється нова схема теплопостачання Охтирки. За попередніми рішеннями, які ми спільно прийняли, – це від’єднати віддалені будинки, де є дуже великі втрати. Наприклад, 400 метрів чи декілька кілометрів є тепломережі, які живлять декілька (5-7-10) приватних будинків. Вони всі будуть від’єднуватися. Але центральна, основна частина міста, великі споживачі все одно повинні залишатися на централізованій генерації. Це, по-перше, дає можливості для інвестування, можливості при правильному підході, при заміні мереж економити на масштабі.
Зараз розглядається кілька варіантів: запуск на газу, запуск на альтернативному паливі, в тому числі створення сміттєспалювального заводу на території Охтирської ТЕЦ, відновлення генерації. Але в цьому році технічно і фізично неможливо буде відновити генерацію: турбіни 50-х років випуску вже неефективні. В будь-якому випадку вони вже морально застаріли, їх треба відновлювати. Тому, задача на цей рік: вчасно дати тепло. І скоріше за все це буде встановлений один водогрійний котел на газу і паралельно ми розпочинаємо процес проєктування вже на альтернативному паливі. Це може бути і щепа, і пелета, і шкарлупки соняшника від виробництва соняшникової олії. І далі вже генерація. Ми працюємо з нашими машинобудівниками – сумськими, полтавськими – щоб обладнання, яке встановлюватиметься, було виготовлене в Україні. Ще краще – на Сумщині. І підприємства, які працюватимуть над відновленням, – так само бажано, щоб були наші, щоб тут залишались податки і кошти на відновлення ТЕЦ йшли до нас в область, як мінімум – в Україну.
Плюс Мінрегіон домовився з проєктом USAID. Є окремий енергетичний проєкт і вони вже підтвердили, що готові профінансувати розробку нової схеми теплопостачання і надати експертів, які будуть консультувати під час розробки цієї схеми теплопостачання. Розробником попередньої була група Сумського державного університету. Вони – розробники схеми теплопостачання і для міста Суми, і для інших населених пунктів. Їм знайома вже і Охтирська ТЕЦ, і сама система опалення в місті. Вони будуть працювати над розробкою нової схеми теплопостачання.
– Як пройшла посівна кампанія на Сумщині, і чи помічені централізовані спроби росіян перешкодити аграрному виробництву в області?
– Це не спроби. Це були крадіжки техніки під час окупації і блокування наших населених пунктів. Вони розстрілювали сільгосптехніку, знищували, спалювали склади з посівним матеріалом, з паливно-мастильними матеріалами. Ми знаємо, що багато техніки просто вкрадено, вигнано на територію Російської Федерації. Це якісь грабіжники, мародери.
Я вважаю, ми непогано спільно попрацювали з військовими, прикордонниками і банками для того, щоб збільшити площі, які будуть засіяні в цьому році. Коли ми зібрали інформацію від фермерів і аграрних підприємств, то планувалося взагалі засіяти всього 45% від площ від попереднього року. Але в такій тісній роботі були змінені і культури, які висіваються вздовж кордону. Тому що, була заборона від прикордонників і військових сіяти високорослі культури, такі як кукурудза. Вона виростає 4-5 метрів заввишки. Її не можна сіяти на 10 кілометрів вздовж кордону, бо це ускладнює наші оборонні заходи. Тому, прийняті рішення по зміні та закупівлі посівного матеріалу, щоб це були якісь невисокі культури – соя чи якісь інші культури.
Так само відпрацювали з банками. Вони профінансували посівні матеріали, необхідну хімію, засоби обробітку рослин і паливно-мастильні матеріали, дизпаливо. І нам вдалося насправді засіяти 92% площ від попереднього року. Враховуючи близькість до кордону, постійні обстріли і купу замінованої території, – це непоганий результат. Ми такими спільними діями змогли збільшити вдвічі площі, які планували засіяти аграрії.
– Вже розпочинається кампанія ЗНО. Чи очікуєте якихось складнощів у зв’язку з військовим станом на Сумщині?
– Очікуємо. Для нас зрозуміло, що наші вищі навчальні заклади є серйозними платниками податків. Від того, наскільки вони будуть профінансовані, залежатимуть і податки, і фінансові спроможності громад. Особливо, це стосується Сум, де сконцентрована найбільша кількість вишів. Я спілкувався з міністром освіти з приводу набору і якихось пільг для вищих навчальних закладів, які знаходяться на прикордонній території або на звільнених територіях чи де зараз ідуть бойові дії. Умови залишаються єдиними для всіх, але змінено підхід для вступу на бюджетні місця. Тепер не буде великої кількості екзаменів, буде один мультидисциплінарний тест, за яким будуть студенти вступати в наші виші.
Ректори за нашої підтримки створили раду ректорів Сумської області. Ми періодично зустрічаємося з ними. Виші активно беруть участь у розвитку регіону. Ми створили Раду відновлення економіки та економічного розвитку, куди увійшли ректори провідних вишів Сумщини. Вони говорять, що навіть іноземні студенти виявляють бажання і надалі вступати у наші виші: як студенти, так і аспіранти. Плюс СНАУ в Китаї цьогоріч відкриває філію, де буде навчати китайських студентів. Вони вступають сюди на денне відділення, але навчання буде по суті дистанційне. Це не класична дистанційна форма навчання. Вони будуть платити, як за денне, але навчатися, як при “ковіді”, віддалено. Для нас це важливо, бо це додаткові кошти в регіон. Тому, у нас така тісна взаємодія із вишами: вони допомагають нам, а ми допомагаємо їм в комунікації з іншими країнами та центральними органами виконавчої влади.
